sekleta, 55 - 31 октября 2009 21:09

Ви, певно, думаєте, чого це я нічого не пишу? Відповідаю.
По-перше, важко писати з Йоною на клавіатурі, її голова затуляє клавіші.
А по-друге, я якраз і є ті 17%, яких не вистачає Вінницькій області до епідеміологічного порогу. Ну, в нас карантин оголосили, але запевнили, що порогу епідемії ми не досягли.

Я поясню, чому. Чому Цукровий Донбас не став Грипозним Поділля.
Через мене, і, підозрюю, через Наталку, Вітусю, можливо, Лариску (тут я не впевнена), а от Люда в статистику потрапила, бо вона в бюджетній сфері працює.

Бо ми всі з понеділка минулого аж до сьогодні чесно і віддано плекаємо грип, чи ОРЗ, чи як його тепер назвати. А до лікаря - не звертались. Ой гвалт, крик, а якже всі застереження міністерства і поради з телевізора?

На це я скажу, хай би той міністр сам в поліклініку нашу сходив, в черзі висидів, а потім ще в двох, невідомо навіщо... Ні, я розумію, він би зразу виздоровів. Бо від однієї думки про ту поліклініку стає легше. А він радить викликати лікаря додому? Ну, він смішний! Краще самій всіх хворих сусідів оббігати, а потім повернутись додому і думати, що це я нахапала по дорозі.

О, ще коли лікаря викликаєш, треба мати високу температуру. Ну ,хоч якусь мати. А в нашій хаті десь подівся термометр.

- Як, ти не міряєш температуру?- дивуються знайомі.
- А навіщо ?- це вже я у відповідь дивуюсь
- Ну, якщо дуже висока, то треба збивати.

Угу. Треба збивати.З цукром. У густу піну. Потім всипати ванілін, муку, і випікати до готовності.

Замість термометра я використовую два індикатори: книжки і штори. Якщо мене від читання нудить, значить температура висока, а якщо хочеться штори прати, то я видужую.

На сьогодні читати хочеться, а штори прати - ні. Отже температура саме така як треба. Тобто, я не померла, але й не видужала.

Зате самовіддано бережу рідний край від епідеміологічного порогу. Все для тебе, моя Вітчизно. :)

• 
• 
•