ENDIMION, 59 - 31 мая 2009 22:27

[COLOR=red]ДРУГ[/COLOR]…
Він був моїм найкращим другом. Стільки часу разом проводили…Ми з ним були схиблені на рок музиці. Якийсь час для нас, вісімнадцятилітніх юнаків, вона стала сенсом буття. У нас була навіть мрія – написати велику рок-енциклопедію. Ми часто з ним сварилися, але ніколи не мирились – хтось приходив до когось, ніби ніяких суперечок і не було, і дружба продовжувалась далі. А ще ми з ним на міжнародній трасі Київ – Львів намагались фарцувати. Правда вже на початковому етапі того заняття нас спіткала невдача. Якось за югославською фурою в яку я підсів вчепилась ментівська машина. Торгувались ми дуже швидко. Я виторгував п’ять пар джинсів по сто карбованців, розрахувався та й стрибнув собі в ліс з пригальмувавшої машини. Радісно збуджені добрались ми все-таки додому, розкрили пакунок і знайшли там п’ятеро штанів, правда всі вони були близько шістдесятого розміру. Ох і довго ж ми їх продавали. Я, чогось, взагалі думаю, що ті кляті юги з ментами домовились, а тут і ми нагодились. На тому злочинний бізнес і припинився.
Ми подопивали своє вино, долюбили своїх дівчат, закінчили навчання тай роз’їхалися. Пройшло багато років...
З тих пір мого друга я так і не бачив. Зустрів людину з його іменем, прізвищем, навіть лице його… минулого року. Я випадково потрапив на якусь важливу, чи не дуже, нараду в обладміністрації – там ми і зустрілись. Він стояв, весь із себе, чухаючи велике пузо.
- А, це ти, гарно виглядаєш…
Ото і вся розмова за стільки часу.Мій колишній друг повернувся до іншого пуза, яке належало якомусь набундюченому пану.
- Мабуть якесь велике цабе, подумав я та й почимчикував собі далі. А ви кажете дружба… Це коли б і я був якимось великим і набундюченим товстуном. А так…

• 
• 
•