ENDIMION, 59 - 26 мая 2009 18:12

[COLOR=red]ДЕВІЗИ[/COLOR]
Со мной все в порядке, мама, я всего лишь истекаю [COLOR=red][SIZE=+1]кровью.[/SIZE][/COLOR]
В моїй студентській кімнаті, над ліжком висіли три аркуші ватману із моїми девізами, написаними власноруч, великими червоними літерами: «SEX IS BEST REST», «WHAT CAN I DO» та «НАДІЮСЬ – Я ВМРУ РАНІШЕ ЧИМ ПОСТАРІЮ». Я до сих пір вірю в правильність тих слів, навіть зумів не постаріти, не дивлячись на роки.
Я винаймав ту кімнату зі старим пружинним, продавленим ліжком у такої ж старенької, колишньої вчительки, котра крім того готувала мені обіди та не заперечувала, коли я приводив до себе мою дівчину. Насправді то були різні дівчата, але вона погано бачила і чула і всі вони для неї були – Наташа. Ті дівчата приходили в мою кімнату, ми пили вино а потім лягали в то продавлене ліжко і донесхочу займалися коханням. Ми віддавали одне одному свою ласку, ніжність і тіло, але майже ніколи не віддавали серце і душу. Після сексу вони дивилися на мої девізи і казали:
- Прикольно – але жодна з них не розуміла мене, навіть якщо і розумілась трохи на англійській.
Іноді котрійсь із тих дівчат здавалось, що вона закохалась, але вона все одно не розуміла мене, тож я переконував її в зворотньому. Одного разу дівчинка Віра (гарненьке,миле , наївне дівча, яке пізнало радість першого сексу в старому продавленому ліжку під девізом SEX IS BEST REST не розуміючи глибинної суті тих слів) спробувала врятувати своє кохання. Якось, відчуваючи близьку розлуку вона принесла в пакеті із логотипом АВВА віника, і коли йшла додому потай засунула той віник під матрац ліжка. То були мабуть якісь чари, але на мене вони зовсім не подіяли. То ж в наступний її прихід, після поспішного юнацького сексу, я вручив їй той віник і, оскільки, вона була без АВВи, то вона так і понесла його по місту тримаючи у руках. Той віник, як символ квітів, які я їй ніколи не дарував.
А якось восени лихо кохання спіткало і мене. Закохавсь до без тями в дівчину котра не розуміла моїх девізів, не ділила зі мною ліжко і навіть вино пити не завжди хотіла. А я закохався… Вона мала наді мною якусь магічну владу, яка дуже не подобалась моїм друзям і потенційним гостям мого ліжка. Та одного разу все зникло. Я вирішив, що давно живу без сексу і знайшов собі розвагу на вечір. Та за законом мелодрами Ніла саме в той вечір вирішила допомогти мені з якимось клятим кресленням… Вона не здивувалась, що світло вимкнено – я часто так музику слухаю… до цих пір так. Звично клацнувши великим чорним вимикачем вона побачила… Єдине, що я видавив із себе:
- Вимкни світло…
Вона втратила наді мною владу, а я втратив її.
Згодом, коли вона стала зустрічатись із моїм самим великим ворогом на прізвисько Німець, він якось підійшов до мене і, якимось, здавленим голосом сказав, щоб я ішов до неї, бо йому надоїло слухати, як вона на кожному побаченні розказує про своє кохання до мене. Я не пішов – побіг. Та вона була непохитна. Я все таки втратив її.
З тих пір я вирішив, що розлюбити легко. Треба лише ту любов вилити в сексуальному пориві з іншим чи іншими партнерами. Скажи мені чому ж це не відбувається зараз?Чому я не можу вигнати тебе - ні з моїх снів, ні з моїх думок, ні з мого серця?

• 
• 
•